Жаби стикаються із загрозою

Молоді жаби Йосеміті стикаються з несподіваним викликом під час своєї першої зими. Дослідження свідчать, що інфекції, спричинені поширеним серед земноводних грибком, стають значно частішими після того, як навесні жаби виходять зі своїх підземних сховищ.

Отримані результати висвітлюють маловідомий етап у життєвому циклі цього виду та можуть допомогти фахівцям із охорони природи покращити захист цих вразливих тварин.

Грибок, що вражає земноводних

Грибок *Batrachochytrium dendrobatidis*, відомий як Bd, вражає земноводних через їхню шкіру. Тяжкі інфекції можуть порушувати життєво важливі функції організму, зокрема регуляцію водного та сольового балансу, і призводити до серйозних захворювань.

Bd сприяв скороченню популяцій земноводних у всьому світі. Особливе занепокоєння викликає доля йосемітських жаб (*Anaxyrus canorus*), оскільки вони мешкають на обмеженій території в горах Сьєрра-Невада (Каліфорнія) і належать до видів, що перебувають під загрозою зникнення. У теплі місяці ці жаби розмножуються в мілких водоймах. Зі зниженням температури вони ховаються під землею і впадають у брумацію — стан зниженої активності, який може тривати кілька місяців.

Що виявили дослідники

Дослідники вивчали йосемітських жаб на шести луках між 2021 і 2023 роками. Вони зібрали понад 1800 зразків, щоб дослідити закономірності інфекції протягом сезонів і стадій життя. Команда використовувала м'які мазки зі шкіри для тестування на Bd. Порівнюючи молодих жаб до їхнього першого зимового спокою з тими, у яких були взяті проби після вильоту навесні, дослідники змогли оцінити, як відрізнялися показники інфекції протягом сезону.

До зими в середньому приблизно 23 відсотки молодих жаб мали позитивний результат тесту. Після зими ця частка перевищила 90 відсотків. Це різке зростання спостерігалося в багатьох місцях і роках.

Чому може зростати інфекція?

Вчені розглядають кілька можливих пояснень. Молоді жаби можуть потрапляти у свої укриття з низьким рівнем інфекції, який важко виявити. Під час спокою грибок може розмножуватися, доки його не стане легше ідентифікувати, коли тварини вийдуть. Інша можливість полягає в тому, що грибок поширюється між жабами, які ділять підземні укриття. Тісний контакт протягом зимових місяців може сприяти вищим показникам інфекції, що спостерігаються навесні.

Жодне з пояснень не було підтверджено. Вивчення цих укриттів є складним, оскільки вони можуть залишатися вкритими снігом протягом тривалого часу. Дослідникам також потрібно зрозуміти, як сезонні зміни в активності жаб та імунних реакціях впливають на інфекцію. Подальші дослідження допоможуть визначити, чи відображає це збільшення головним чином те, що інфекції стають більш помітними, передача між тваринами чи поєднання факторів.

Що ці висновки означають для охорони природи

Результати можуть вплинути на те, як команди з охорони природи керують популяціями йосемітських жаб. Програма реінтродукції, що включає зоопарк Сан-Франциско та Службу національних парків, змістилася в бік випускання більш дорослих жаб замість молодших особин. Дозвіл жабам подорослішати перед випуском вимагає додаткового часу та ресурсів, але це може допомогти їм пройти через вразливу стадію перед поверненням у дику природу.

Дослідження показує, що зимовий період спокою є важливим періодом для розуміння грибкових інфекцій у молодих йосемітських жаб. Рівень зараження різко зріс після їхньої першої зими, хоча причини цієї закономірності залишаються незрозумілими.

Досліджуючи процеси, що відбуваються в підземних сховищах, і спостерігаючи за молодими особинами ропух протягом року, науковці можуть отримати цінну інформацію для майбутньої природоохоронної діяльності. Розуміння цього прихованого етапу життя може допомогти вдосконалити заходи із захисту виду, що перебуває під загрозою зникнення, та сприяти його довгостроковому виживанню.