Стародавні квіти

Квіткові рослини нині належать до найпоширеніших форм рослинності на Землі, проте їхня поява, можливо, відбулася не так пізно, як колись вважали вчені.

Виняткова колекція скам’янілостей із Нью-Мексико свідчить про те, що ці рослини вже сформували складні лісові угруповання та виробляли відносно велике насіння й плоди задовго до того, як масштабна подія вимирання змінила вигляд планети. Ці дані пропонують новий погляд на те, як розвивалися давні ліси і як із часом урізноманітнювалися квіткові рослини.

Ліс, збережений у вулканічному попелі

Це відкриття було зроблено у викопному родовищі, відомому як туф Дорі, що є частиною формації Хосе-Крік у Нью-Мексико. Дослідники оцінюють вік матеріалу приблизно 74,6 мільйона років тому, що відносить його до пізнього крейдового періоду.

Виверження вулкана покрило цю територію попелом, зберігши надзвичайно детальний запис навколишньої рослинності. На відміну від багатьох викопних родовищ, які збирають рослинні залишки, що переносяться річками або осідають в озерах, це місце відображає значну частину стародавнього ландшафту в його первісному вигляді.

Шар попелу простягається приблизно на 1,2 кілометра, що дозволяє дослідникам досліджувати рослинні залишки на значній ділянці колишнього лісу. Тисячі скам'янілих листків, квітів, насіння, плодів та інших рослинних матеріалів дають підказки про спільноту, яка існувала до поховання.

Оскільки попіл осів відносно швидко, родовище пропонує щось близьке до знімка стародавньої екосистеми. Дослідники можуть вивчати, як різні рослини росли разом, а не покладатися лише на окремі зразки, зібрані з непов'язаних місць.

Квіткові рослини вже активно розвивалися

Квіткові рослини, які в науці називають покритонасінними, з’явилися в історії Землі значно раніше — близько 135 мільйонів років тому. Їхні ранні представники часто були відносно невеликими й утворювали насіння, яке могло поширюватися майже без сторонньої допомоги.

Вчені зазвичай вважали, що в пізньому крейдовому періоді вплив багатьох квіткових рослин на екосистеми був ще досить обмеженим. Згідно з цією версією, їхнє широке панування настало вже після масового вимирання, що сталося близько 66 мільйонів років тому.

Знахідки скам’янілостей у Нью-Мексико ставлять під сумнів цю спрощену хронологію. Виявлене рослинне угруповання включало квіткові дерева з потужними стовбурами — зокрема, родичів лаврів і пальм. Вони росли поруч із давнішими групами рослин, такими як папороті та хвойні.

Ці дані свідчать про те, що квіткові рослини стали важливим елементом принаймні деяких лісових екосистем ще задовго до завершення крейдового періоду. Це не означає, що в усіх регіонах була однакова рослинність, проте це доводить, що давні рослинні угруповання могли бути значно розвиненішими й різноманітнішими, ніж вважалося раніше.

Насіння та плоди вказують на суттєві відмінності

Одним із найцікавіших результатів дослідження є дані про розміри насіння та плодів. Ботаніки часто використовують термін «діаспора» для позначення насінини разом із додатковими структурами, що сприяють її поширенню на нові території.

На багатьох інших ділянках, де знайдено скам’янілості пізнього крейдового періоду, такі структури зазвичай мали розмір крихітного насіння. Натомість у відкладеннях Нью-Мексико їхній середній розмір був співмірний із великою ягодою чорниці. За підрахунками дослідників, це означає, що за об’ємом вони були більш ніж у сто разів більшими.

У колекції скам’янілостей було виявлено майже 80 різних типів таких структур; деякі з них сягали близько дюйма (2,5 см) у довжину. Таке різноманіття свідчить про те, що квіткові рослини вже тоді використовували широкий спектр стратегій розмноження.

Утворення більшого насіння та плодів потребує від рослини значніших ресурсних витрат. Більші запаси поживних речовин можуть сприяти активнішому росту на початкових етапах, а структури, що оточують насіння, — впливати на спосіб його поширення. Таким чином, ці скам’янілості надають важливі свідчення про екологічні стратегії, що сформувалися на цьому етапі історії Землі.

Що означають докази для еволюції рослин

Дослідження, опубліковане в журналі Science 25 червня 2026 року, проводилося під керівництвом Джеміна Лі та за участю дослідників з Каліфорнійського університету, Берклі та інших установ. Його висновки спростовують ідею про те, що пізніше домінування квіткових рослин залежало переважно від екологічних змін після вимирання наприкінці крейди. Принаймні в лісах Нью-Мексико суттєве репродуктивне різноманіття вже було присутнє мільйони років тому.

Однак скам'янілості не можуть точно встановити, чому розвинулося більше насіння та плоди. Можливо, цьому сприяли кілька екологічних та екологічних впливів, і різні групи рослин могли йти різними еволюційними шляхами. Додаткові докази з інших місць знаходження скам'янілостей допоможуть дослідникам визначити, наскільки широко поширені ці закономірності.

Скарбниця скам’янілостей у Нью-Мексико дає цінну можливість зазирнути в ліс, що існував приблизно 74,6 мільйона років тому. Ці свідчення не дають вичерпного пояснення появи квіткових рослин, проте вони уточнюють хронологію та порушують нові питання щодо їхньої еволюції. Подальші відкриття можуть показати, наскільки поширеними були ці давні лісові угруповання і які саме умови довкілля сприяли формуванню того дивовижного різноманіття квіткових рослин, яке ми спостерігаємо сьогодні.