Прихована дика природа Кіото

Кіото славиться своїми ретельно доглянутими храмами та святилищами, але їхні ставки та струмки можуть робити набагато більше, ніж просто створювати прекрасні краєвиди.

Нове дослідження показало, що ці невеликі міські водойми є важливими середовищами існування для місцевих амфібій.

Дослідники виявили сім видів жаб та один вид тритонів, що мешкають у садах по всьому місту, показуючи, як культурні ландшафти також можуть підтримувати біорізноманіття.

Міські сади стають притулками

Міський розвиток продовжує скорочувати природні середовища існування, доступні для земноводних. Жаби та тритони особливо залежать від води та вологого середовища, що робить їх вразливими, коли ставки, струмки та водно-болотні угіддя зникають.

Однак у Кіото все ще є численні невеликі керовані водойми на території храмів, святилищ, шкіл та інших садів.

Дослідники хотіли зрозуміти, чи можуть ці ландшафти, що утримуються людиною, функціонувати як справжні середовища існування дикої природи, а не просто як декоративні елементи.

Їхні результати свідчать про те, що так.

Пошук у 80 водоймах

Команда обстежила 80 ставків та інших водойм у 31 храмі, святилищі та пов'язаних з ним місцях у районі Хігасіяма в Кіото.

Вчені безпосередньо шукали дорослих земноводних, яйця та личинки. Вони також прислухалися до жаб'ячих криків, які можуть виявити види, які важко побачити.

Оскільки саме пряме спостереження може пропустити тварин залежно від пори року або їхньої поведінки, дослідники додали ще один метод: аналіз ДНК з навколишнього середовища.

Зразки води з 43 місць були досліджені на наявність крихітних слідів генетичного матеріалу, залишеного тваринами.

Поєднання двох підходів виявилося особливо корисним. Один вид жаби, Rana tagoi, був виявлений лише за допомогою ДНК з навколишнього середовища, тоді як прямі спостереження за яйцями та пуголовками були важливими для підтвердження того, що інші види фактично розмножуються на цих місцях.

Різні види потребують різних умов

Дослідники також зафіксували детальну інформацію про кожну водойму, включаючи її тип, джерело води, потік, відстань від сусідніх лісів, структуру берегової лінії та наявність коропів.

Результати дослідження показали, що види земноводних не всі реагували на ці умови навколишнього середовища однаково.

Це важливо, оскільки сама наявність ставка не робить сад автоматично придатним для кожної жаби чи тритона. Управління водними ресурсами, навколишня рослинність та зв'язки з сусідніми природними зонами можуть впливати на те, які види можуть там вижити.

Загалом, земноводних було виявлено у значно більшій кількості водойм, ніж спочатку очікували дослідники.

Культура та біорізноманіття можуть співіснувати

Висновки дослідження показують недооцінену екологічну роль історичних садів Кіото.

Ставки храмів та святилищ зазвичай зберігаються як частини культурних ландшафтів, проте вони одночасно можуть надавати притулок дикій природі у все більш урбанізованому середовищі.

Це може мати практичні наслідки, що виходять за межі історичних місць. Подібні принципи можуть зрештою вплинути на те, як проектуються та обслуговуються ставки в школах, громадських парках та інших міських просторах.

Дослідники тепер сподіваються тісніше співпрацювати з власниками та керівниками садів, щоб розробити підходи, що захищають як культурну спадщину, так і місцеве біорізноманіття.