Дика природа читає людей

Протягом тисячоліть діяльність людини змінювала природні ландшафти. Міста, ферми, автомагістралі та поселення змушували дику природу адаптуватися до середовищ, де дедалі більше домінують люди. Нові дослідження показують, що це лише частина історії.

Тварини також можуть змінювати свою поведінку просто тому, що люди фізично знаходяться поруч, навіть коли сам навколишній ландшафт не змінився.

Велике дослідження, яке поєднувало GPS-відстеження тварин з анонімними даними про місцезнаходження мобільних телефонів, виявило, що реакція диких тварин на людей суттєво відрізняється залежно від виду та середовища проживання.

Ключовий висновок полягає в тому, що тварини реагують не лише на те, що люди будують, але й на те, де вони насправді знаходяться.

Рідкісний природний експеримент

Пандемія COVID-19 створила незвичайну можливість для вчених.

Карантини різко змінили місця подорожей людей, їхню частоту та відвідування місць. Дослідники порівняли переміщення дикої природи протягом відповідних періодів у 2019 та 2020 роках, використовуючи GPS-записи 4581 особини ссавців та птахів, що представляють 37 видів по всій континентальній частині Сполучених Штатів. Відстеження тварин було відносно простим. Відстеження людей було складнішим. Більшість досліджень дикої природи оцінюють тиск людини опосередковано, розглядаючи такі речі, як дороги, сільське господарство, будівлі чи щільність населення.

Ці вимірювання показують, як ландшафти були змінені, але вони не показують точно, куди люди рухаються в певний момент. Щоб вирішити цю проблему, команда використовувала анонімну інформацію про геолокацію з мобільних телефонів з деталями на рівні району. Це дозволило дослідникам відокремити постійні зміни ландшафту від безпосередньої фізичної присутності людей.

Присутність людини змінює поведінку

У дослідженні розглядалися як територія, яку використовували тварини, так і їхня екологічна ніша, тобто типи середовищ існування та ресурсів, які вони займали. Для більшості видів сама лише модифікація ландшафту не могла пояснити спостережувану поведінку. Присутність людини також мала значення. Близько 57% досліджених видів зазнали впливу обох факторів.

Діяльність людини була пов'язана зі змінами у використанні простору або екологічних нішах приблизно для двох третин видів як ссавців, так і птахів.

Це означає, що природоохоронці можуть пропустити важливі тиски, якщо вони вимірюють лише дороги, ферми та міську забудову, ігноруючи, скільки людей насправді присутні.

Дикі території можуть бути більш чутливими

Одна з найцікавіших закономірностей спостерігалася в менш освоєних ландшафтах.

Тварини часто були більш чутливими до присутності людини в таких місцях, як національні парки, ніж у сильно зміненому міському середовищі. Близько двох третин видів ссавців і близько 41% видів птахів зменшили кількість використовуваного ними середовища існування, коли присутність людини та зміна ландшафту відбувалися одночасно.

Це говорить про те, що тварини, що живуть у відносно природних зонах, можуть сильно реагувати навіть на тимчасове збільшення кількості відвідувачів.

Різні види, різні реакції

Не було єдиної реакції, спільної для всіх диких тварин. Наприклад, вовки розширювали своє середовище існування, коли були присутні люди. Дослідники припускають, що це може відображати їхню довгу історію конфлікту з людьми, коли тварини розселялися або подорожували далі, щоб уникнути людської діяльності.

Білохвості олені поводилися по-іншому. Їхня екологічна ніша розширювалася в більш сильно змінених ландшафтах, але ставала меншою, коли присутність людини збільшувалася. Піщані журавлі продемонстрували майже протилежну картину. Контрастні реакції підкреслюють, чому управління дикою природою не може покладатися на одну універсальну стратегію.

Кожен вид має різні потреби, толерантність та моделі поведінки.

Уроки антропаузи

Дослідження є частиною ширших міжнародних дослідницьких зусиль, що вивчають дику природу в період пандемії, який іноді називають «антропаузою». Цей проект об'єднав сотні дослідників і зібрав близько мільярда записів про місцезнаходження приблизно 13 000 тварин.

Попередні роботи вже показали значні зміни в русі ссавців і морському трафіку під час періодів локдауну. Останні результати додають ще один важливий елемент, показуючи, як прямі вимірювання руху людини можуть покращити розуміння поведінки дикої природи.

Стрес чи адаптація?

Одне важливе питання залишається без відповіді. Якщо тварина змінює місце свого пересування або середовище проживання через те, що поруч знаходяться люди, чи допомагає їй ця адаптація вижити, чи це свідчить про стрес? Дослідники зараз вивчають, чи тварини, які змінюють свою поведінку у відповідь на тиск людини, стикаються з вищим чи нижчим ризиком смерті.

Ця відмінність буде критично важливою. Зміна поведінки може виглядати як успішна адаптація, але насправді змушувати тварин переселятися в бідніше середовище проживання або використовувати більше енергії.

Кращі рішення щодо охорони природи

Дослідження показує, що майбутні плани охорони природи можуть стати точнішими, якщо поєднати інформацію про інфраструктуру з реальними моделями людської діяльності.

Замість того, щоб просто оголошувати цілу територію заповідною, керівники могли б враховувати, коли і де тваринам найбільше потрібен простір від людей.

Ширший урок полягає в тому, що співіснування може залежати не лише від захисту середовища існування, але й від розуміння того, коли наша фізична присутність стає перешкодою. Звертаючи увагу як на ландшафти, так і на переміщення людей, політика охорони природи може надати дикій природі простір, який їй потрібен, у найважливіші моменти.