Виявлено давній вид

Скам’янілість, що понад шість десятиліть перебувала в музейній колекції, виявилася значно важливішою, ніж спершу вважали.

Дослідники ідентифікували раніше невідомий вид доісторичної тварини з Танзанії, і це відкриття може змінити підхід науковців до датування деяких із найдавніших можливих решток динозаврів.

Новий вид, що отримав назву *Dinodontosaurus isiyavamanda*, жив близько 240 мільйонів років тому, у тріасовому періоді. Він належав до групи дицинодонтів — рослиноїдних синапсид із ширшої еволюційної лінії, яка згодом призвела до появи ссавців. Результати дослідження було опубліковано в журналі *Journal of Vertebrate Palaeontology*.

Скам’янілість, що ховалася на видноті

Історія почалася 1963 року, коли британська експедиція зібрала чимало скам’янілостей на території сучасної Танзанії. Багато з цих зразків згодом потрапили до лондонського Музею природознавства, проте деякі з них десятиліттями залишалися лише частково дослідженими.

Серед них був скелет дицинодонта (разом із фрагментарним черепом, знайденим пізніше). Детальний анатомічний аналіз зрештою засвідчив, що ці рештки належали до роду *Dinodontosaurus*.

Це стало несподіванкою. Досі цей рід був відомий лише за знахідками в Південній Америці. Подальші дослідження підтвердили, що танзанійські скам’янілості належать до цілком нового виду. Назва *isiyavamanda* походить від назви землі народу ваманда, який мешкає в регіоні, де було виявлено ці рештки.

Зв’язок між Африкою та Південною Америкою

Це відкриття має значення не лише для таксономії.

Оскільки *Dinodontosaurus* тепер відомий як із Танзанії, так і з Південної Америки, вчені можуть використовувати його для зіставлення віку шарів гірських порід на обох континентах. Наявність представників одного й того самого роду в обох регіонах свідчить про те, що вік відкладень, які містять скам’янілості, є приблизно однаковим.

Цей зв’язок важливий, оскільки в породах Танзанії також було знайдено скам’янілості, що, ймовірно, належать до найдавніших відомих динозаврів, зокрема *Nyasasaurus* та сілезавра *Asilisaurus*.

Раніше ці відкладення порівнювали з породами середнього тріасу в Південній Африці. Однак нові дані радіометричного датування з Південної Америки вказують на те, що аналогічні шари зі скам’янілостями можуть бути на 10 мільйонів років молодшими за південноафриканські відкладення.

Хронологія появи динозаврів може потребувати коригування

Якщо породи в Танзанії та Південній Америці мають однаковий вік, то й скам’янілості, які вважаються найдавнішими рештками динозаврів із Танзанії, можуть виявитися молодшими, ніж вважалося раніше.

Хаді Джордж, науковець (PhD) з Бристольського університету та провідний автор дослідження, пояснив, що цей новий вид є першим підтвердженим свідченням існування *Dinodontosaurus* за межами Південної Америки. За його словами, цей зв’язок допомагає довести, що вік відкладень зі скам’янілостями в Танзанії та Південній Америці є порівнянним, а це підкріплює припущення, що найдавніші кандидати на звання динозаврів із Танзанії, ймовірно, не давніші за тих, що вже відомі з Південної Америки.

Це не означає, що самі скам’янілості не мають значення. Натомість це дозволяє уточнити ширше питання про те, коли і де еволюціонували найперші динозаври.

Музейні колекції досі приховують сюрпризи

Це відкриття також підкреслює наукову цінність зразків, зібраних багато десятиліть тому.

Палеонтолог Найджел Ларкін уперше дослідив скелет дицинодонта для своєї магістерської дисертації ще у 1994 році й припустив, що він належить до нового виду. Минуло майже 30 років, перш ніж цей зразок було офіційно описано. Ларкін пояснив, що такі досягнення, як мікрокомп’ютерна томографія та спрощена міжнародна співпраця, нині дозволяють дослідникам вивчати давні скам’янілості значно детальніше, ніж це було можливо в 1990-х роках.

Доктор Майк Дей із Музею природознавства також зауважив, що повторне дослідження історичних колекцій може змінити наукове уявлення про світ так само суттєво, як і відкриття нових скам’янілостей під час польових робіт.

На дослідження чекає ще чимало скам’янілостей

Значна частина матеріалу з Танзанії ще потребує вивчення — передусім ті частини скелета, що розташовані нижче черепа.

Майбутні дослідження передбачають порівняння цих кісток із південноамериканськими зразками, а також вивчення того, як *Dinodontosaurus* пересувався, чим харчувався та як співіснував із іншими великими травоїдними тваринами.

Це відкриття нагадує: палеонтологія не завжди залежить від гучних нових розкопок. Часом скам’янілості, здатні переписати історію еволюції, вже десятиліттями спокійно зберігаються в музейних шухлядах.